Остеохондроз

Остеохондроз є захворювання опорно-рухового апарату, що проявляється витонченням кісток і хрящів суглобів. Найчастіше у пацієнтів діагностується остеохондроз хребта, у якому виникає руйнація міжхребцевих дисків у шийному, поперековому чи грудному відділі. Міжхребетні хрящі необхідні для амортизації рухів та зменшення навантаження на кісткову тканину, тому руйнування дисків призводить до поступового ураження хребців та деформації хребта. Остеохондроз може бути ускладненням травми, тривалого порушення постави чи іншого патологічного стану. Лікування хвороби передбачає проведення мануальної терапії, фізіотерапії та оперативних втручань при значних деформаціях хребта.

Остеохондроз відноситься до найпоширеніших захворювань опорно-рухового апарату у людей похилого віку. У підлітків та молодих людей патологія діагностується рідше. До характерних симптомів хвороби лікарі відносять сильний біль у ділянці ураженого суглоба та порушення рухливості. Без лікування остеохондроз може ускладнитися стисканням спинного мозку та порушенням функцій внутрішніх органів.

Симптоми остеохондрозу

Прояви захворювання залежать від руйнування суглобових дисків. Основним симптомом є ниючий або гострий біль, що посилюється під час рухів. Через це пацієнти часто приймають вимушену позу. При остеохондрозі шийного відділу хребта пацієнту важко дивитися на всі боки, виникають сильні головні болі. Якщо захворювання ускладнюється здавлюванням периферичних нервів та спинного мозку, виникають симптоми порушення руху та розлади функцій внутрішніх органів.

Інші симптоми та ознаки:

• Помірний тупий біль протягом доби, що посилюється під час рухів;
• Поширення болю в ділянку голови, плеча, тазу та нижніх кінцівок;
• Постійна напруга м'язів, пов'язаних із ураженим міжхребцевим суглобом;
• Зниження працездатності;
• Порушення сну;
• Зміна постави та незграбна хода.

Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря. Своєчасна консультація запобігатиме негативним наслідкам для вашого здоров'я.

Захворювання може прогресувати протягом кількох років. Ранні стадії ураження хряща не виявляються будь-якими симптомами, проте поступово виникає постійна болючість.

Причини остеохондрозу

У нормі міжхребетні хрящі безперервно кровопостачаються та отримують достатню кількість поживних речовин із кров'ю для відновлення клітин та підтримки власної структури. У міру старіння у тканинах можуть відбуватися дегенеративні зміни, що характеризуються недостатнім оновленням клітин. Порушення кровотоку відбувається при стисканні артерій на фоні постійного викривлення хребта або травми. Також остеохондроз може бути наслідком надмірних фізичних навантажень.

Причини захворювання:

• Поступове руйнування міжхребетного хряща через порушення постави, підйому тяжкості та особливості пересування. Причиною порушення структури міжхребцевих дисків може бути тривале носіння взуття з плоскою підошвою;
• Краніовертебральні аномалії – порушення взаємного розташування структур шийного відділу хребта та черепа. При цьому часто виникає здавлювання судин та порушення кровопостачання тканин.
• Порушення обміну речовин, що супроводжується недостатнім утворенням гідрофільних компонентів хряща;
• Запальна або аутоімунне ураження хрящів, при якому захисна система організму атакує здорові тканини;
• Грижа міжхребцевого диска – захворювання, що характеризується усуненням хряща і випинання диска в спинномозковий канал.

Уточнення причини остеохондрозу важливе для вибору правильного лікування.

Діагностика остеохондрозу

З появою симптомів остеохондрозу необхідно записатися прийом до неврологу. Лікар клініки запитує пацієнта про скарги та вивчає анамнез для виявлення факторів ризику хвороби. Потім проводиться загальний огляд виявлення зовнішніх ознак остеохондрозу і виключення симптомів порушення функцій спинного мозку. На підтвердження діагнозу невролог призначає спеціальні обстеження.

Методи діагностики остеохондрозу:

• Рентгенографія хребта. Невролог призначає дослідження для отримання знімка ураженого сегмента хребта у двох проекціях. Перед проведенням процедури пацієнта просять роздягнутися до пояса і стати перед апаратом. Отримані знімки дозволяють лікарю виявити грижу чи іншу патологію, а також визначити ступінь пошкодження хребців та міжхребцевого диска;
• Магнітно-резонансна томографія – більш інформативне дослідження, що дозволяє неврологу вивчити пошарові зображення хребта у різних проекціях. Під час дослідження пацієнта просять зняти усі металеві прикраси та лягти на стіл томографа. Діагностика займає від 15 хвилин до години. Це безболісний та надійний метод діагностики остеохондрозу. Результати МРТ дають можливість відразу виключити інші захворювання зі схожими симптомами, на кшталт туберкульозного ураження кісток або злоякісної пухлини. Якщо МРТ протипоказана, призначають мієлографію.
• Обстеження підпаутинного простору спинного мозку (мієлографія). Невролог призначає цю процедуру для виключення сирингомієлії, онкології та інших патологічних станів мозку. Метод отримання знімка не відрізняється від звичайної рентгенографії, проте перед дослідженням лікар вводить контрастну речовину в підпаутинний простір. Перед пункцією лікар обробляє шкіру антисептиком та знеболює тканини. Голка вводиться в міжхребцевий простір поперекового відділу хребта.

У спеціалізованій клініці проводяться безпечні та надійні діагностичні дослідження, що дозволяють швидко розпочати лікування остеохондрозу.

Терапевтичне лікування остеохондрозу

Лікування проводиться після консультації невролога та ортопеда. При нестабільності ураженого шийного сегмента хребта проводиться накладення коміра Шанца. Наперед виготовлений ортопедичний комір накладається на шию і зміцнюється за допомогою бинтів. Носіння коміра необхідне полегшення навантаження на уражений відділ хребта і попередження розвитку ускладнень. При тяжкому остеохондрозі поперекового або грудного відділу хребта пацієнту потрібний спокій. Лікар клініки також призначить симптоматичну терапію та фізіотерапію для полегшення стану хворого.

Методи терапії остеохондрозу:

• Призначення нестероїдних протизапальних препаратів полегшення болю. Невролог призначає німесулід, целекоксиб чи інший засіб. Необхідний суворий контроль дозування аналгетиків та контроль стану печінки при тривалому прийомі знеболювальних засобів.
• Тракційна терапія – метод розтягування хребта з метою збільшення міжхребцевої щілини для усунення здавлювання судин та нервів. Перед процедурою проводиться масаж для розслаблення м'язів. Витяг здійснюється на спеціальному столі або у ванні. Пристрій фіксується на тілі пацієнта у потрібному положенні та м'яко розтягує хребет. Це дуже ефективна та безпечна процедура лікування остеохондрозу.
• Використання протисудомних препаратів при ускладненнях остеохондрозу. Невролог призначає пацієнту карбамазепін чи інший засіб коротким курсом.
• Використання міорелаксантів. Ці лікарські засоби розслаблюють м'язи, пов'язані з ураженим відділом хребта, та усувають біль;
• Кортикостероїди при здавлюванні нервів. Ці препарати полегшують запальний процес у тканинах, що передбачає лікувальний масаж, спеціальні вправи та прогрівання.

Невролог підбирає індивідуальну схему терапії остеохондрозу, орієнтуючись стан пацієнта. Суворий лікарський контроль ходу лікування дозволяє досягати найкращого прогнозу.

Хірургічне лікування остеохондрозу

Якщо результати діагностики виявляють міжхребцеву грижу або тяжке стискання спинномозкового каналу, пацієнту призначається консультація нейрохірурга. Лікар оцінює тяжкість виявленої патології та за необхідності проводить оперативне втручання.

Варіанти хірургічного лікування:

• Часткове або повне видалення міжхребцевого диска.Операція проводиться під наркозом. Після застосування наркозу нейрохірург обробляє операційне поле антисептиком та розсікає шкіру в заздалегідь зазначеному місці. Після розсування м'язового шару спеціальним інструментом лікар видаляє уражений міжхребцевий диск. При необхідності проводиться видалення дужки хребця. Проводиться пластика сегмента з трансплантацією штучних матеріалів. Ця ефективна операція підходить для лікування міжхребцевої грижі та полегшення симптомів остеохондрозу;
• Операції під час звуження хребетного каналу.Це втручання дозволяє усунути здавлювання нервів та спинного мозку. Після застосування наркозу лікар обробляє операційне поле антисептиком та робить широкий розріз шкіри. Відсуваючи м'язовий шар, нейрохірург досягає міжхребцевого суглоба та проводить маніпуляцію. Втручання передбачає видалення дужки хребця чи цілого суглоба. Використання рентгенологічного та мікрохірургічного контролю дозволяє проводити операцію з мінімальними ризиками.

У хірургічному відділенні сучасних клінік проводять найскладніші оперативні втручання.